Економіко-географічна характеристика

Економіко-географічна характеристика



Географічне положення села Красне

Село Красне Кегичівського району Харківської області – центр Красненської сільської ради. Розташоване за 7 км від районного центру смт.Кегичівка і за 1,6 км від залізничного роз’їзду Вольний. Сільській раді підпорядковані села Багатенька, Вільне, Калинівка, Краснянське. В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, бібліотека, клуб на 250 місць; амбулаторія сімейного типу. В Красному є три мальовничі ставки, спортивний комплексний майданчик, багато садів та парк. Красне виникло в 1920 році.

Рельєф території

Село Красне розташоване на Полтавській рівнині Придніпровської низовини. Це хвиляста рівнина з висотами 100-160 метрів, яка розчленована долиною річки Багата та ставками. Загальний нахил території з північного сходу на південний захід. Формування рельєфу безпосередньо пов’язане з тектонічною будовою. В основі території знаходиться великий тектонічний прогин, який називають Дніпровсько-Донецькою западиною, що формувався в середині палеозойської ери.

Мінерально-сировинні ресурси

Особливості геологічного розвитку території нашої місцевості зумовили набір корисних копалин, які тут трапляються. Переважають корисні копалини осадового походження. До найпоширеніших із них належать будівельні матеріали: піски, глини, вапняки, крейда, а також паливні копалини: природний газ. Корисні копалини – важливе природне багатство села. Але це вичерпні ресурси, що не відновлюються. Чим більше їх видобувають, тим менше зостається майбутнім поколінням. Тому необхідно піклуватися, щоб якомога економніше їх витрачати.

Кліматичні умови

Клімат місцевості помірно-континентальний. Середньорічна температура становить + 7° С. Весна починається 20 – 25 березня, коли середньодобова температура переходить через 0 ° С. Інколи її прихід буває на 8 – 10 днів раніше або пізніше зазначеного строку. Протягом весняного періоду нерідко спостерігається повернення холодів. Початок літа можна віднести до середини травня, коли середньодобова температура повітря переходить через + 15 °С. Літо тепле, інколи жарке. Тепліші місяці – липень, серпень з середньодобовою температурою повітря відповідно + 22,5 та + 19,6 ° С. Абсолютний максимум досягає +38 – 39 ° С.

Внутрішні води

Водний фонд села складається з річки Багата та трьох ставків, загальною площею 23 га. Ставки с.Красне – це мікроскопічна і водночас невід’ємна частина загальної кількості ставків Харківської області. Але в Красному вони мають важливу роль, бо займають значні площі. Простягаються через усе село і мають назви: Перший, Другий, Третій.

Багата – річка в Кегичівському і Сахновщинському районах Харківської області, права притока р. Орелі. Довжина 67 км.(з них 30 км. По Кегичівському районі), площа басейну 563 км². Бере початок біля с. Павлівка Кегичівського району. Долина річки коритоподібна, глибиною 40 м. Річище слабо звивисте, шириною до 10 м. Похил річки 1,2 м/км. Глибина річки 0,3 – 0,8 м, максимальна – 3 м. (але така глибина на сьогодні зустрічається лише в пригреблевих ділянках деяких ставків). Живлення снігове і дощове з характерними весіннім і осіннім лежнем. Влітку річка на окремих ділянках пересихає. Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Стік Багатої частково зрегульований ставками, які мають рекреаційне та господарське (риболовля, водопостачання) значення. На своєму шляху до впадання в р. Орель приймає численні незначні притоки (основна Багатенька – права). Ґрунтові води знаходяться на глибині 14 м і суттєво не впливають на водний режим.

Грунтовий покрив

У межах території села трапляється понад 6 різновидів ґрунтів, але в структурі ґрунтового покриву с. Красне Кегичівського району домінують чорноземи звичайні потужні. Умови для формування чорноземів у нашому краї виникли в післяльодовиковий період. Для формування чорноземних ґрунтів материнською породою став лес – скупчення пилу, який залишився на поверхні під час відступу материкового зледеніння. Щороку у грунт потрапляє величезна кількість трав’яного опаду, з якого утворюється гумус. За потужністю гумусового горизонту ґрунти становлять 80-120 см. У шарі ґрунту 0-25 см міститься гумусу 7,1 % , валового азоту – 0,31 %, валового фосфору – 0,15 %, калію – 1,9 %.

Чорнозем — пухкий і завдяки цьому добре вбирає воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин і мікробіологічної діяльності. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена при відповідних агротехнічних заходах. На території нашого села немало еродованих земель. В умовах розчленованого рельєфу знищення природного рослинного покриву спричиняє розмив ґрунтового покриву, що призводить до втрати найцінніших верхніх горизонтів. Урожайність на таких ґрунтах зменшується до 50 %.

Крім того, останнім часом у ґрунтах активно накопичуються отрутохімікати, гербіциди.  Залишається дуже актуальним питання збереження та відновлення ґрунтів, правильного агрономічного підходу до орання землі. Уся система захисту ґрунтів під час обробки має бути спрямованою на забезпечення найкращих фізико – хімічних властивостей ґрунту, поліпшення водного режиму, боротьбу з ущільненням ґрунту.

Рослинній світ

Село Красне розташоване в межах лівобережного степу України. Основні типи рослинності – широколисто-мішані лісосмуги, лучні, а також різнотравно-типчакові земельні ділянки. Серед вузько ареальних видів рослин поширені такі рідкісні та зникаючі види рослин любка дволиста, горицвіт весняний, валеріана лікарська, сон малий, проліска дволиста, калина звичайна, золототисячник гарний, барвінок малий, калган, первоцвіт весняний, звіробій стрункий, занесені до Червоної книги України. Серед рясного різнотрав’я в сільській місцевості зустрічаються: хвощ польовий, щитник чоловічий, анемона, жовтець, сон широколистий, мак дикий, чистотіл великий, ряст, кропива дводомна, гірчак, звіробій звичайний, фіалка запашна, сухоребрик лікарський, гикавка сіра, талабан польовий, молочай сонячний, алтея лікарська, суниці лісові, конюшина повзуча, буркун лікарський, холодок лікарський, конвалія травнева, підсніжник звичайний, проліска дволиста, нарцис вузьколистий, волошка синя, цикорій звичайний, осот польовий, жовтозілля, підбіл, полин гіркий, пижмо звичайне, ромашка лікарська, деревій звичайний, череда, дурман звичайний, валеріана та інші трави.

Також в селі велика різноманітність кущів та дерев: ліщина звичайна, барбарис звичайний, терен, шипшина, вовчі ягоди звичайні, бузок, обліпиха, бузина, калина, жимолость; тополя, верба, горіх волоський, береза, дуб, в’яз, яблуня лісова, горобина, черемха, біла акація, клен, липа, ясен. Рослинний покрив села має велике значення для господарської діяльності та життя людей.

На території села оселися лікарські рослини: чистотіл великий, цикорій звичайний, беладонна звичайна, берізка польова, блекота чорна, деревій, глуха кропива, гірчиця польова, волошка синя, будяк, звіробій звичайний, конвалія звичайна, осот польовий, ромашка лікарська, спориш звичайний, кульбаба лікарська, горошок лісовий, нагідки лікарські, валеріана лікарська, м’ята холодна.

Особливу групу рослин складають бур’яни, що ростуть повсюдно: на полях (осот, будяк, пирій), засмічених місцях поблизу людського житла (полин звичайний, кропива, лопухи, будяки), уздовж доріг (кульбаба, грицики, шпориш). Поширенню бур’янів сприяє діяльність людини, особливо землеробство, що здавна зародилося в нас і спричинило практично повне знищення природної рослинності. Боротьба з бур’янами – велика проблема передусім для сільського господарства. В селі практично не зосталося первинної рослинності, вона збереглася лише на схилах балок або узліссях.

Тваринний світ

Тваринний світ села дуже різноманітний. Територія села є місцем існування круглих та кільчастих червів, членистоногих (комахи, павукоподібні), плазунів, птахів (сіра куріпка, звичайний жайворонок, сойка, одуд, мала вухата сова, дятел великий, ворон, мала та велика синиці, шуліка рудий, пугач, повзик, підкоришник, плиска біла, соловей, горлиця), ссавців(звичайна лисиця, заєць сірий, крапчастий та малий ховрах, їжак, кріт, тхір степовий, ласка, куниця, козуля, дикий кабан). Маючи близькість до водойми, територію села відвідують зелена ропуха, звичайна квакша, черепаха болотяна, біла і сіра чапля, бугай, деркач, чайка, бекас, очеретяна вівсянка.

Цінними на місцевій території є ентомофаги, запилювачі дикорослих трав, які не запилюються бджолами, а запилення відбувається мухою джур чалкою, джмелями, які мають більший нектарний хоботок, що дозволяє в природних умовах отримати насіння лучно-польових трав, що дає стійкий травостій на протязі багатьох десятиліть.

Тваринний світ села помітно змінився під впливом господарської діяльності людини. Багато видів тварин (козулі, вовки, степові орли, дикі кабани ) майже зникли після розорювання цілинних земель, вирубування лісосмуг. Значна кількість видів тварин пристосувалися жити поряд з людиною в селі. Так в населеному пункті зустрічаються сільська ластівка, горобці, стрижі, галки. До Червоної книги України занесено рідкісні види тварин (богомол звичайний, красотіл бронзовий, бронзівка розкішна, жук- носоріг, хрущ-лисичка, світляк, вусач-тесляр, жалібниця, бражник мертва голова, жук-олень, махаон, бджола-тесляр фіолетовий, джміль кам’яний, ящірка живородна, тритон гребінчастий, черепаха болотяна, бугай, чапля руда, куріпка сіра, сова сіра, жайворонок степовий, синиця довгохвоста.

Для охорони тваринного світу в селі створено заказники, проводиться акліматизація нових видів тварин.

Природоохоронні території

На території Красненської сільської ради розташовані два ентомологічних заказника „Бесарабівський”, „Вшивий”. Виділена ділянка для заказника, балка з південно – західним зниженням до русла річки Багата. Балка має площу 4,2 га, схили балки пологі, не розчленовані, з стійким дерново – трав’яним покривом із різнотравно – злаковою та зрідка чагарниковою рослинністю, із середньо- та сильно змитими і опідзоленими грунтами, на лесовидних суглинках. Слабо лесотерасована, злегка хвиляста на неогеновому і четвертинному алювії з чорноземами сірими і темно – сірими, дерново й дерново – підзолистими, лужними й лужно – болотними грунтами, іноді під кленово – липово – дубовими лісами. Територія заказники використовується як сіножаті.

На території заказника були помічені такі тварини – круглі та кільчасті черви, павукоподібні, жуки, метелики, ящірки, перепели, лисиці, зайці, степовий бабак, ховрахи, мишеподібні гризуни. Маючи близькість до річки на заказнику знаходяться зелена ропуха, звичайна квакша, болотяна черепаха, сіра чапля, бугай, крижень, очеретяна вівсянка. Відмічалося велике різномаїття трав – конюшина рожева та біла, ковила, різні злакові та ін.

Господарська діяльність

На території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області розташована всесвітньо відома АФ «Сади України», яка має разом з ТОВ «Українське насіння» 2903,1 га орної землі. Компанія ТОВ АФ «Сади України» була заснована в 1997 році. Вона майже двадцять років успішно працює на ринку сільськогосподарської продукції. Основний напрямок діяльності підприємства – вирощування та доопрацювання насіння високоврожайних гібридів соняшнику і кукурудзи та цукрових буряків зарубіжної і спільної селекції, виробництво елітного посівного матеріалу озимої і ярої пшениці, ячменю, сої.

Історія розвитку агрофірми «Сади України» - історія напруженої творчої праці  оллег льн однодумців, професіоналів високого рівня, які зуміли втілити в життя свої уявлення про  оллег льнее багатогалузевому сільськогосподарському підприємстві, провідному роботу по інтенсивним передовим технологіям. Їх праця дозволила підприємству зайняти лідируючу позицію на українському ринку насіння і отримати визнання зарубіжних коллег і партнерів.

Домагаючись найбільшої результативності в роботі агрофірма «Сади України» застосовує передові агротехнічні методи, сміливо впроваджує у виробництво наукові розробки і досягнення, тісно співпрацює з науково-дослідними центрами України та зарубіжжя. У рамках міжнародного співробітництва підприємство підтримує партнерські відносини з Науково-дослідним інститутом рільництва та овочівництва м. Нові-Сад (Сербія). Фахівці агрофірми «Сади України» спільно з співробітниками Інституту рільництва та овочівництва ведуть селекційні роботи по створенню нових гібридних комбінацій соняшнику і кукурудзи, максимально пристосованих до умов зростання в Україні. Порядку 17% посівних площ зайнятих в Україні соняшником, (це практично кожен 6 гектар) засіяні насінням агрофірми «Сади України».

На території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області розташована не тільки всесвітньо відома АФ «Сади України». Але вже більше 10 років конкуренцію агрофірмі становлять приватні підприємці, які обробляють на території сільської ради 1451,5 га землі, яких зареєстровано 24 товариства.